Міжнародна онлайн-програма JICA з упровадження PBL/COIL в ІТ-освіті (Україна-Польща-Японія)

Професор Ушенко Юрій Олександрович, завідувач кафедри комп’ютерних наук Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, взяв участь у міжнародних онлайн-заходах у межах ініціативи JICA щодо впровадження project-based learning (PBL) та collaborative online international learning (COIL) у підготовці фахівців ІТ-галузі.

Програма тренінгу була анонсована як така, що у 2025 році реалізується за підтримки JICA та за визнання/підтримки Міністерства освіти і науки України, і спрямована на опанування сучасних підходів до проєктного навчання та міжнародної онлайн-співпраці, а також на розвиток інноваційних додаткових програм в університетах і посилення внеску ІТ-освіти у відбудову України.

Зміст і структура тренінгу орієнтовані на практико-орієнтований підхід: учасники не лише ознайомлюються з концепціями PBL/COIL, а й готують власну пілотну програму (модуль) для студентів із подальшим супроводом міжнародних експертів. Це відповідає актуальним запитам українських університетів щодо оновлення освітніх компонентів, розвитку партнерств і створення «містків» із міжнародними академічними та індустріальними практиками.

У матеріалах програми прямо зазначено, що учасники отримують:

• сертифікат про завершення навчання;
• практичні навички впровадження PBL/COIL;
• можливість розробити пілотну програму для студентів;
• менторську підтримку від міжнародних експертів;
• досвід співпраці з японськими університетами та Польсько-японською академією інформаційних технологій.

Для кафедри комп’ютерних наук така участь є важливою з огляду на стратегічні завдання модернізації навчання: поєднання фундаментальної підготовки з командною проєктною діяльністю, розвиток міжкультурної комунікації та робота студентів у міжнародних онлайн-командах, що є стандартом сучасного ІТ-середовища.

Ключові події програми: від вступного семінару до розроблення пілотного модуля

Програма включала дві основні стадії: вступні заходи та практичне навчання з подальшою підтримкою впровадження розроблених рішень.

Вступний семінар PBL/COIL відбувся 30 жовтня 2025 року. У розкладі передбачено:

• відкриття та введення до тренінгу;
• блок «Introduction to COIL» із розкриттям визначення COIL, переваг для студентів і викладачів, типових проблем і викликів, необхідних навичок та підготовки;
• блок «Introduction to PBL» з аналогічним фокусом на визначення, переваги, ризики/виклики та вимоги до організації;
• групові дискусії щодо того, які соціальні, економічні та бізнес-проблеми можуть бути розв’язані ІТ-засобами через PBL/COIL у контексті відбудови України;
• групові презентації та обговорення потенційних бар’єрів упровадження PBL/COIL у своїх університетах.

Практичний блок COIL & PBL training був запланований на 6, 12, 13, 17 та 21 листопада. У межах цих сесій учасники послідовно опрацьовували:

• принципи COIL, проєктування ефективних COIL-проєктів, технології та інструменти;
• фасилітацію, оцінювання та моніторинг, а також використання оновлених інструментаріїв (COIL toolkit) із самостійною роботою (on-demand);
• застосування PBL у японських університетах (зокрема в частині формування лідерства, командної взаємодії та адаптації під різні контексти);
• критерії розроблення PBL-курсу та практичну розробку курсу під власні умови з взаємним фідбеком;
• підготовку action plan і презентацію (розроблення пілотної PBL/COIL-програми) із коментарями експертів; також передбачено спільний простір Padlet для підготовки та подання матеріалів.

Експертне середовище та міжнародні партнери

Навчання проводилося онлайн англійською мовою (окрім частини групових обговорень), із використанням комунікаційних інструментів платформи Zoom; у матеріалах також зафіксовано, що тренінг записувався.

Серед спікерів та організацій, залучених до програми, зазначені:

• Japan Development Service (JDS) (зокрема, вступ і координаційний супровід у межах подій програми);
• Kansai University (блок COIL);
• innovst (блок PBL);
• представники Polish-Japanese Academy of Information Technology (PJAIT), які долучалися до обговорень і фідбеку.

Окремим елементом програми визначена можливість перегляду PBL-занять Shibaura Institute of Technology (on-demand) у період 6–30 листопада, що створює умови для «спостереження за практикою» і перенесення побачених педагогічних рішень у власний контекст.

Подальші кроки: супровід упровадження та пілотування в університетах

Після завершення тренінгу учасникам передбачено follow-up підтримку для проєктування пілотних PBL/COIL-модулів у своїх університетах як позанавчальної активності (extracurricular activity) з перспективою реалізації на наступному етапі ініціативи JICA. До підтримки входять:

• менторинг від експертів PBL/COIL для уточнення дизайну модуля;
• допомога з плануванням активностей і культурною інтеграцією;
• опрацювання ризиків і потенційних труднощів (мовні бар’єри, технологічні обмеження тощо).

Саме цей блок є ключовим для реального впливу програми на освітню практику: він переводить навчання з рівня «ознайомлення» на рівень «розробив — протестував — доопрацював». Для кафедри комп’ютерних наук ЧНУ це відкриває можливості для створення модулів, де студенти працюватимуть над прикладними задачами (дані, кібербезпека, системи підтримки прийняття рішень, програмна інженерія, інженерія даних тощо) у форматі міжнародних команд, з прозорими критеріями оцінювання, фасилітацією та інструментами моніторингу прогресу.

Значення для ЧНУ імені Юрія Федьковича та розвитку ІТ-освіти

Участь професора Юрія Ушенка в заходах JICA PBL/COIL слугує практичним кроком у напрямі:

1. підсилення проєктної складової у підготовці ІТ-фахівців (від постановки задачі до захисту результатів);
2. інтернаціоналізації навчання «вдома» (internationalization at home) через COIL-інструменти;
3. розвитку партнерств із міжнародними університетами та експертними середовищами;
4. формування передумов для пілотних модулів, що можуть бути запропоновані студентам як сучасні позанавчальні практики з високою прикладною цінністю.

У підсумку, долучення кафедри комп’ютерних наук ЧНУ до таких ініціатив створює додану вартість як для студентів (командна робота, міжнародна комунікація, реальні кейси), так і для університету в цілому (оновлення освітніх підходів, масштабування кращих практик, розширення мережі академічних контактів).